https://docs.google.com/a/fizmat.tnpu.edu.ua/forms/d/1_lBcciTu9Z-vj3ZBScFBOxgSL1oZX31T_zU_Fk6xK9k/edit

Половина студентів-іноземців в Україні навчається українською мовою.

Київ – Азербайджан, Туркменистан та Індія – саме з цих країн найбільше людей їде навчатися до України. Серед причин – бажання пізнати українську мову та культуру, доступність навчання та родичі або друзі, які тут живуть. Половина іноземних студентів в Україні навчаються саме українською мовою. Хоча деякі з них кажуть: якби в українських вишах навчання було англійською, це привабило б сюди більше іноземців.

В Україні навчаються майже 64 тисячі іноземних студентів зі 148 країн світу. Найбільше приїжджають із Азербайджану, Туркменистану та Індії. Найбільше закордонних студентів навчаються у вишах Харкова, Києва та Одеси. Згідно з даними статистики Міністерства освіти і науки України, майже половина студентів-іноземців протягом цього навчального року здобувала освіту українською мовою. У більш ніж тридцяти відсотків викладали російською. Англійською ж мовою навчались майже дев’ятнадцять відсотків іноземних студентів в Україні.

Труднощі нашої мови

Англомовним студентам важко вимовляти літеру «р», а індуси плутають звуки «е» і «и», «ж» і «з», африкати «дж» і «дз». Складною є фонетична система; труднощі виникають також на синтаксичному рівні, позаяк вільний порядок слів у реченні спричиняє до конфузів у висловленні думки. Важко студентам дається строкатість й багатство лексики української мови, великі синонімічні гнізда теж багато в чому гальмують процес мовного засвоєння.

Найбільша проблема – двомовність самих українців

Однак найбільшою проблемою є те, що на вулиці вони скрізь чують російську, від цього у голові – суцільна плутанина. Доводиться потім переконувати на заняттях, що українською слід казати «доброго дня», «картопля», «цукор», а не «здравствуйте», «картошка», «сахар». Намагаюся завжди мотивувати студентів, наголошую, що мова потрібна їм щодня, аби спілкуватися із продавцем у магазині, комендантом у гуртожитку, кондуктором у тролейбусі, орієнтуватися у місті і, зрештою, безперешкодно купити квиток додому.

Наша мова лякає студентів-іноземців великою кількістю синонімів, відмінків та вільним порядком слів у реченні.

Відгуки іноземців про українську мову

Пісню на слова Тараса Шевченка «Думи мої…» у виконанні хлопця з Демократичної Республіки Конго українці почули на шоу «Голос країни». Його виступ вразив багатьох. Блез Малаба, студент факультету міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка, любить класичних українських композиторів. Особливо Миколу Лисенка. «Я академічний співак», – каже він, зауважуючи, що з творчістю Святослава Вакарчука, свого тренера на шоу, ознайомився лише нещодавно. А з українською доволі давно, адже вивчив її за шість місяців на підготовчих курсах перед вступом до ЛНУ. Тоді його до глибини душі вразили відмінки: «Це найскладніше, особливо родовий!». Своє знання мови хлопець із Конго не вважає досконалим, але сміючись додає, що попереду ще п’ять років навчання у Львові, тож ще матиме час, щоб її поліпшити.

До вивчення української він поставився надзвичайно відповідально не тільки на словах: «Найскладнішими були заняття з лікарем-логопедом, який вирівнював мій акцент. Після кількох місяців виникли серйозні проблеми з голосовими зв’язка­­ми, але я вилікувався і продовжив навчання. До того часу, доки моя українська розмовна стала вільною, минуло майже три роки».

Категорії іноземців, які вивчають українську мову в Україні, дуже різні. Це не тільки майбутні та сьогоднішні студенти вишів, науковці, майбутні вчителі української мови за кордоном, а й бізнесмени, працівники консульств, біженці. Географія дуже широка. Але, за словами викладачів, швидкість опанування української залежить насамперед не від того, наскільки далекою від неї є рідна мова учня. Головне – його бажання вчити українську. Тож поки що все здебільшого тримається на ентузіазмі окремих людей, адже нині на державному рівні ніхто не опікується мовною адаптацією іноземців.

Польща. Петр, соціолог:

Українська для мене дуже близька. Так, якби з польської забрали декілька звуків, таких як «цо» і «пщ», і змінили їх на гортанні. Звучить дуже весело, як суміш польської, білоруської та російської.

Південна Корея. Кім, веб-дизайнер:

З усіма вашими «ля» і «ня» українська мова схожа на китайську - тільки шиплячу, як старий запис грамплатівки.

Це важливо!

Мова – це найважливіший засіб для людського спілкування, без якого неможливий розвиток і існування суспільства. Мова складається зі звуків.

Людина сприймає звуки з частотою коливань від 16 до 20 000 за секунду. З віком сприйняття високих частот знижується. Знижується сприймання звуку і в разі дії звуків значної сили, високих і особливо низьких частот.

Орган слуху частково розміщений у товщі скроневої кістки черепа і складається з трьох основних відділів: зовнішнього, середнього і внутрішнього вуха. Перші два призначені для проведення звуків, третій містить звукосприймальний апарат і апарат рівноваги.

Що таке звук?

Звук — коливальний рух частинок пружного середовища. У вузькому значенні терміном звук визначають коливання, які сприймаються органами чуттів тварин і людини. В цьому значенні слова ми маємо справу зі збуреннями, що поширюються в повітрі. В загальному випадку цим терміном визначається процес поширення збурень в різних за фізичними властивостями середовищах, в яких відновлювальною силою, тобто. силою, що намагається повернути збурену частинку в положення рівноваги, є сила пружності.

Звуки мови виникають за допомогою мовного апарату, до якого відносять гортань з голосовими зв'язками, ротову та носову полості, губи, язик, зуби та піднебіння.

За способом творення звуки поділяються на голосні та приголосні.

Джерела звуків

Перш ніж зрозуміти, які джерела звуку бувають, задумайтеся, що таке звук? Ми знаємо, що світло це випромінювання. Відбиваючись від предметів, це випромінювання потрапляє до нас в очі, і ми можемо його бачити. Смак і запах це маленькі частинки тіл, які сприймають наші відповідні рецептори. А звук це що за звір?

Звуки передаються по повітрю.

Види джерел звуку.

Ви напевно бачили, як грають на гітарі. Можливо, ви й самі вмієте це робити. Важливо інше звук в гітарі видають струни, якщо їх смикнути. Все вірно. А от якби ви могли помістити гітару в вакуум і смикнути струни, то ви б дуже здивувалися ніякого звуку гітара не видала б.

Такі досліди проводилися з різними тілами, і завжди результат був один ніякого звуку в безповітряному просторі не було чути. Звідси випливає логічний висновок - звук передається по повітрю. Отже, звук це щось, що відбувається з частинками речовин повітря і які видають звук тіл.

Джерела звуку передають звукові коливання по повітрю до нас. Чому ж тоді ми чуємо далеко не всі коливання всіх предметів? А тому що коливання бувають різної частоти.

Сприймається людським вухом звук. Ці звукові коливання частотою приблизно від 16 Гц до 20 кГц. Діти чують звуки більш високих частот, ніж дорослі, а діапазони сприйняття різних живих істот взагалі розрізняються дуже сильно.

Вуха дуже тонкий і ніжний інструмент, подарований нам природою, тому слід берегти його, так як заміни та аналога в людському тілі не існує.

Приймачі звуку

А що для людей є найважливішим приймачем звуку? Так, це вухо. Звукова хвиля потрапляючи на барабанну перетинку, спричиняє її коливання. Ці коливання через мініатюрні кісточки, що називаються молоточком і ковадлом, передаються в наповнений рідиною завиток, названий равликом. У рідині виникають хвилі, які впливають на чутливі клітини, де народжуються нервові імпульси, що йдуть у мозок. Саме ці імпульси й сприймаються мозком як звук.

Людина починає чути звуки лише тоді, коли частота коливань досягає значень 16-20000 Гц. Коливання, зменшене частотами, називають інфразвуками.

Людина перестає чути звуки, якщо їх частота перевищує 20000 Гц, хоча й коливання досягають наших органів слуху. Коливання, частота яких перевищує 20 кГц, називають ультразвуковими.

Деякі тварини і чують, і створюють ультразвук (кажани), частково сприймають його кішки, собаки, дельфіни, кити.

За допомогою ультразвуку вимірюють глибину моря. Швидкість ультразвукових хвиль така сама, як і звичайних.

Приймачі звуку, акустичні прилади для сприйняття звукових сигналів і перетворення їх з метою виміру, передачі, відтворення, запису або аналізу. Найбільш поширені П. з., перетворюючі акустичні сигнали в електричні (див. Електроакустичні перетворювачі ) . До них відносяться вживані в повітрі мікрофони, у воді — гідрофони, в грунті — геофони . Найважливіші характеристики таких П. з.: чутливість, що є відношенням електричного сигналу (напруги, струму) до акустичного (наприклад, звуковому тиску); частотна характеристика; власний електричний опір; спрямованість.

Проект "А ти зміг би"

В ході проекту у дітей будуть сформовані уявлення про значення звуків в житті людини, жестову мову, складність вивчення української іноземцями. За допомогою дослідів учасники проекту зможуть побути на місці особливих людей, а також про труднощі глухо-німих при спілкуванні. Також удосконалять вміння працювати в команді, бути толерантними, покращать комунікаційні навички..Навчальний проект можна реалізувати в 8 класі для позаурочної роботи. Використовуватимуться такі основні види діяльності учнів: робота в групах, створення міні-словника, випуск стінгазети, створення та монтування відеоролика, соціальне опитування, відвідування тренінгу, зустріч. Учні зможуть побути у ролі дослідників, журналістів, операторів, волонтерів. В результаті проекту отримаємо відеоролик, стінгазету, соціальну рекламу, нові знання і море позитивних емоцій..